Здоровенькі були!

Засідання клубу «Здоровенькі були»

Тема : Аромотерапія

Мета: обґрунтування, підбір та використання ефірних олій. Зацікавити учнів та батьків данною темою. Навчити робити аромокульки та аромосаше, для зміцнення здоров’я та запобіганню  захворювань органів дихання, органів кровеносної системи та підтримки здорового  психоемоційного стану учнів. Створити затишну атмосферу та хороший настрій.

Завдання :

Дослідити стан проблеми в науково-методичній літературі, узагальнити досвід та практику з питань використання окремих методик аромотерапії на засіданні клубу.

Оцінити ефективність розробленої технології, встановити її вплив на здоров’я учнів школи.

Актуальність теми: зумовлена фактором постійного погіршення стану здоровя населення, а також «молодшанням» багатьох серйозних захворювань. Діти  шкільного віку сьогодні відрізняються малою руховою активністю у сукупності з постійно зростаючим розумовим навантаженням. Під впливом цих факторів у дитини може зявлятися психічний стрес, фізична та розумова перевтома. Сьогодні існує ефективний та науково обґрунтований метод підтримки здорового  психоемоційного стану учнів - аромотерапія.

Форма проведення:  заняття за круглим столом, практичнее заняття

Обладнання: логотип клубу, пам’ятки, аромолампи, аромоолії, сухі лікарські рослини, тканина та набір для шиття аромосаше та прикраси до них, борошно, сіль, олія, барвник. Презентація, комп’ютер.

Хід заняття:

І. Вступна частина

- Здоровенькі були!

«Якщо обриси, звуки, запахи до того пестять, що людина підкоряється їм абсолютно машинально, незалежно від свідомості. Він не аналізує ні відчуттів своїх, ні явищ, які породили ці відчуття, і просто живе, як зачарований, відчуваючи, як в його організм ллється відрада. » М. Салтиков-Щедрин.

- Сьогодні ми поговоримо про аромотерапію її вплив на організм людини.

ІІ.Основна частина

Під час засідання клубу горить аромолампа.

1.             Поняття аромотерапії, історія її розвитку .(Розповідає перша учениця)

Аромотерапія - використання летучих олій рослин, у тому числі ефірних олій, для психологічного і фізичного впливу. Хоча термін аромотерапія не використовувався раніше 20-ого сторіччя, історія аромотерапії нараховує вже тисячі років.

Вірогідно підтверджено, що аромотерапія відома людям більше 6000 років. Ефірні олії широко застосовувалися в Греції, Римі й у древньому Єгипті.

На сході однією з перших культур, яку використовували ароматичні олії, був Китай. Там було прийнято запалювати фіміам для створення гармонії в приміщенні. Пізніше єгиптяни винайшли найпростішу машину для дистиляції, яка дозволяла роботи грубий витяг кедрової олії.

Єгипетський лікар Імхотеп рекомендував ароматичні олії для купання і масажу. По деяким даним такі ж машини застосовувалися в Персії й Індії, але мали менше поширення.

Греки успадкували від єгиптян багато знань і теж визнавали лікувальні властивості ароматичних олій. Ароматичні ванни прописував Гіппократ, батько сучасної медицини. Він же використовував ароматичні окурювання, щоб позбавити Афіни від чуми.

Грецький парфумер по імені Мегаллус створював парфуми, названі мегаліонами, він змішував мірру з масляною основою і відразу переслідував кілька цілей: по-перше, аромат, по-друге, протизапальна дія і по-третє, лікування ран.

Давньогрецький лікар Дискорідес написав книгу за назвою Materia Medica, у який описав властивості приблизно 500 рослин, а також вивчав процес дистиляції. У той час дистиляція використовувався в основному для одержання ароматичної квіткової води, а не ефірних олій.

Вирішальним моментом в історії аромотерапії став винахід у 11 столітті Авіценою крученої охолоджувальної трубки в апараті дистиляції, що дозволило більш ефективно охолоджувати рослинні пари й одержувати якісні ефірні олії.

У 12-ому столітті німецька аббатисса по імені Хільдегард почала використовувати лікарські властивості дистильованої нею олії лаванди, і до 13 століття фактично була сформована фармацевтична промисловість. Були отримані ефірні олії багатьох лікарських рослин, у тому числі ладану, ялівця, троянди, шавлії і розмарину.

Надалі розвитку аромотерапії сприяли багато вчених: хіміки, біохіміки, лікарі, як наприклад Парацельс, Рене-Морис Гаттфосс, Жан Валне, Маргарита Морі, Катберт Хол, Роберт Б. Тіссеранд - це основоположники сучасної аромотерапії.

Сучасні дослідження також підтвердили, що аромоолії мають досить високу протимікробну та протизапальну дію, зміцнюють імунітет, нейтралізують дію токсичних речовин і сприяють їх виведенню з організму. Окрім того, вони впливають на людську енерґетику – посилюють ауру, позитивно діють на емоції, гармонізують стосунки з оточуючими і навіть зближують людей.

2.             Напрямки та методики використання аромотерапії, вплив на організм. (Розповідь другої учениці)

Використання ароматичних олій включає в себе чимало методик – це ванни, інґаляції, розтирання, введення їх як компонентів до косметичної продукції, аромолампи, ароматизація білизни тощо. Все залежить насамперед від того, з якою метою використовується та чи інша олія.

Досить популярне нині використовування аромоолії саме в косметології, зокрема у парфумерії. Тому, вибираючи парфуми, не буде зайвим поцікавитися складовими компонентами. Цілком можливо, що визначальним у них може бути якась аромоолія. Втім, застосовувати її як парфуми треба дуже обережно, а в деяких випадках робити це взагалі не рекомендується. Ароматичні олії нерідко входять і в іншу косметичну продукцію (креми, маски, гелі тощо). Багато відомих виробників косметики створили цілі серії продукції під назвою «Аромотерапія» (Avon, Faberlic та ін.)

Однак, не потрібно постійно й безконтрольно користуватися ефірними оліями. Аромотерапія не призначена для тривалого застосування. Наприклад, не можна вживати ефірну олію шавлії та лаванди одночасно з будь-якими препаратами, що містять йод і залізо, а також у поєднанні з алкоголем.

При підвищеній збудливості нервової системи не рекомендуються ефірні олії гвоздики, шавлії.

Не можна засмагати після застосування препаратів з апельсиновими, бергамотними, лимонними ефірними оліями.

Дітям, яким ще не виповнилося шести років, не можна застосовувати м’ятну олію, оскільки вона має сильну дію на дитячу шкіру, а також викликає безсоння. Треба з особливою обережністю використовувати цю олію при алергічному нежитю та при проходженні курсу гомеопатичного лікування.

При підвищеній здатності до зсідання крові, тромбофлебітах небезпечні ефірні олії васильків, кипариса.

При хворобах нирок не рекомендуються ефірні олії ялівцю, коріандру, сосни, чебрецю, ялиці, сандалу.

Іноді спостерігається індивідуальне несприйняття якогось запаху. У такому разі потрібно відмовитися від олії, яка вам не підходить.

Сучасна аромотерапія в тому вигляді, в якій ми її знаємо, виникла на початку ХХ ст. у Франції. В той час багато людей почали проявляти інтерес до істинних видів терапії, і запит на натуральні, а не синтетичні олії, знову почав рости.

Одним із дослідників ефірних олій був французький хімік Рене-Моріс Гаттефос. Якось, працюючи в своїй лабораторії, він обпік собі руку і негайно опустив її в стоячу поряд посудину з чистою лавандою олією. Коли він побачив, як швидко пройшов опік, не залишив після себе ніяких рубців або шрамів, учений вирішив займатися вивченням лікувальних властивостей ефірних олій.

Гаттефосс припускав, що ці олії можуть проникати в тіло через шкіру; ця гіпотеза була підтверджена. Олії вбираються через шкіру, можливо через волосяні цибулинки або потові пори, і потрапляють в кров з іншими рідинами. Таким чином, вони здатні циркулювати в тілі людини і впливати на внутрішні системи організму. В своїх дослідах Гаттефосс розробив класифікацію методів дії різних олій на обмін речовин, нервову і травну системи, ендокринні залози. Він же і ввів термін аромотерапія.

Вважається, що застосування аромотерапії діє чудові результати при лікуванні людей різного віку, страждаючих від найрізноманітніших порушень – від серйозних захворювань до звичайних простуд.

Аромотерапія може принести полегшення людям, які страждають від затяжних захворювань, які не піддаються традиційним методам лікування. Деколи ліки викликають неприємні побічні явища – в таких випадках аромотерапія також морже допомогти відновити здоров'я.

Деякі олії зарекомендували себе як ефективні антисептики, а інші, як, наприклад, лаванд не, чайного дерева і геранієве, добре діє проти інфекцій вірусів, бактерій, грибків.

Аромотерапія може принести швидке полегшення людині, яка піддалась стресам, депресії, гніву, покращують самопочуття.

При розповсюджених недугах – простуда, розлади шлунку, порушення менструального циклу – аромотерапевтичні засоби лікування діють також доволі ефективно. Лікарі запевняють, що аромотерапія може лічити не лише захворювання, але і забезпечувати їх профілактиці.

Кожна людина, яка бажає одержати максимальний ефект від аромотерапії, повинна звернутися до кваліфікованого лікаря. Спеціалісти, які пропонують масаж з використанням ароматичних олій, не є аромотерапевтами. Справжній аромотерапевт – це лікар, який пройшов професійне навчання. Крім вивчення самої аромотерапії, він повинен мати знання по анатомії, а також по інших видах нетрадиційної терапії – рефлексології, акупресупії, шиатсу.

Під час першого прийому аромотерапевт вияснює загальний стан здоров'я і образ життя пацієнта, його історію хвороби і наявність алергічних реакцій.

Виходячи із індивідуальних особливостей організму, аромотерапевт приготовляє суміш олій спеціально для кожного пацієнта.

Після цього аромотерапевт робить масаж з використанням суміші олій, звертаючи особливу увагу на енергетичні меридіани – шляхи, які проходять по всьому тілу і служать каналами для життєвої енергії. Деколи накладається компрес на першу частину тіла, щоб допомогти олії проникнути в цю область.

3.             Виготовлення аромокульок та аромосаше. (Майстер- клас  від двох учениць)

 • Сіль дрібного помелу ( півсклянки ) ;

• Борошно ( півсклянки ) ;

• Харчовий барвник;

• Тепла вода;

• Рослинна олія ( 1 ч.л. ) ;

• Ефірна олія улюбленого аромату ( від 5 до 20 крапель ) -додається після кожного використання.

Як робити:

 Змішати в ємності сухі складові . Барвник разом з рослинним маслом додається в воду ( можна відразу ж разом з ними й ті ефірне масло ) . Перемішати всі , заливши рідину в суху суміш і замісити тісто .

"Спеціальні мішечки з тканини, де змішують різні трав'яні збори називають« саше ». Знаєте? Це природний ароматизатор одягу і білизни. А також свого роду амулет (якщо ви вірите в амулети), і просто красива дрібниця, яку зовсім нескладно зробити самим. І можна підібрати трав'яний збір для сну .. Чудовий подарунок для подруги, мами або сестри.

Підібравши відповідні аромати, саше допоможуть створити комфортні умови для розслаблення або ж, навпаки, активної діяльності. Зашиті в подушку мішечки з травами, допомагають боротися з безсонням і головним болем, наповнять вас життєвими силами і піднімуть настрій. Існують класичні рецепти саше, яких можна дотримуватися по початку:

- «Зелений сад» - троянда, лаванда, лимон

- «Аромат казки» - лимон, ладан, троянда, лаванда

- «Класика» - розмарин, гвоздика, лимон

 - «Райський сад» - троянди, лаванда, іланг-іланг

 - «Для автомобіля» - м'ята, розмарин, гвоздика, лимон

Звичайно ж, спробуйте створити свою власну композицію з сухих трав і ефірного масла. Проведіть експеримент, розставивши саше по дому. Якщо запах вам по духу, а атмосфера в будинку особлива і комфортна, то експеримент пройшов вдало і ви створили свій аромат. 

Створюючи власну композицію, можна змішувати різні інгредієнти, змінювати їх концентрацію, але все ж таки постарайтеся дотримуватися кількох простих правил: - використовуйте в якості основної частини одну рослину, яке додасть основну нотку всьому складу (зазвичай це пелюстки троянд, жасмин або лаванда) - кількісний склад основного рослини повинен приблизно в три рази перевищувати інші інгредієнти - мішечок не повинен виділяти надто різкий запах - секрет саше в невловимому, ненав'язливому, ледь вловимим ароматі. Адже дія цих трав не залежить від сили запаху.

ІІІ.Заключна частина

Обговорення та планування іншого заняття